Життя за пʼятдесят - Феценець Наталія

Ми виросли без гаджетів, без мереж Листи несли крізь сніг до скриньки теж В альбомах по жовтій світлині В душі розмови, мрії і стежини Під касети танцювали вечорами Магнітофон хрипів поміж піснями Чекали біля будки край дороги Щоб голос рідний почути знову Чи є життя коли тобі за пʼятдесят Звичайно є, воно лиш починається Що серце прагне вірити, кохати Ще душа від щастя усміхається